Напевне у світі немає нікого хто б не мріяв навчатися у найкращому університеті світу – Оксфордському університеті.  І я не є виключенням.

Я прочитала безліч історичних книг помітила, що  починаючи із дня заснування навчальний заклад був дуже популярним, оскільки Оксфорд – один з перших університетів світу. Спочатку це був коледж лише для чоловіків, але згодом  у 1878 році було дозволене навчання жінок. Ще кілька століть тому вважалося, що жінкам не потрібна достойна освіта. І тільки час може зруйнувати стереотипии. Що й зробив Оксфорд.

На даний момент у Оксфорді навчається близько 18000 студентів, чверть з них – іноземці. В університеті представлено 130 націй.

До складу університету входять 39 незалежних самоврядних коледжів, шість з яких зберегли релігійний характер. Кожен коледж виконує певні функції за зобов’язання,, які сприяють розвитку навчального закладу та затишку студентів.

У Оксфордському університеті студенти самі обирають, коли і які лекції слухати. Звітністю їх навчання є сесії – письмові практичні роботи на основі певних напрацювань. Процес підготовки – це його власний вибір. Лекції – короткі але динамічні, вони тривають тільки одну годину. За викладачем не закріплений певний курс чи група студентів. Лекцію відвідують усі, кому вона потрібна, не залежно, першокурсник це чи магістрант. Така система полегшує завдання і викладачам, бо вони вичитують менший обсяг матеріалу, а не “біжать галопом” через кілька століть, і кожен має свій напрям чи невеликий період. На лекціях також панує атмосфера індивідуалізму. Студенти намагаються сидіти окремо ( інколи краще сісти на підлогу, ніж тіснитися), і кожен по-різному сприймає матеріал. Через вільний вибір лекцій, в аудиторії присутні слухачі різного рівня підготовки і зацікавленості

Лекції в Оксфорді – це двосторонній процес. Студенти і професор спілкуються, студенти ставлять критичні запитання і можуть висловлювати свої аргументи. Там навчають студентів мислити. Інтерактивне обговорення робить лекції набагато цікавішими і – найголовніше – зрозумілими. Навчання є доступним та зрозумілим для студентів. Викладачі приділяють достатньо багато уваги кожному студенту, оскільки, для них важлива не кількість та швидкість, а результат.

Також всім відомо, що у Оксфордський університет можна вступити лише власними силами. Тому Оксфордський університет не знає корупції при відборі абітурієнтів, , оскільки відбір абітурієнтів і студентів проводиться за результатами зовнішнього тестування, ставить високі вимоги до викладачів. Оксфордський університет більш як половину доходів отримує від дослідницьких грантів та пожертв випускників. Плата студентів за навчання становить лише 14% від загальних надходжень у скарбницю Оксфордського університету.

Навчання є достатньо дорогим для звичайної  людини , але якщо їй вдасться закінчити Оксфорд, всі витрати окупляться за декілька років – випускники Оксфорда і не сидять без роботи у жодній країні світу.

Навчальний рік у британському університеті поділений на триместри. Три роки студенти вчаться, здобуваючи ступінь бакалавра, потім два роки триває навчання магістрів, після цього можливе навчання у докторантурі. Іспити складають письмово. Студент має достатньо часу і можливостей, щоб проявити себе.

Специфіка Оксфордської освіти полягає у навчанні студентів знаходити і правильно застосовувати інформацію, створювати і захищати власну думку про все. Студенти можуть брати участь у програмах

індивідуального і самостійного навчання з використанням щотижневих навчальних програм і підручників, які забезпечуються коледжами. Навчальні посібники для студентів спрямовані на розвиток творчого підходу до теми, що вивчається, що і є найбільш високо оцінюваною властивістю Оксфордської системи. Оцінка курсу, що вивчається, здійснюється на підставі дослідницьких рефератів,

які представляються на початку і у кінці кожного навчального року. Багато абітурієнтів захищають ступінь «Мастер».

Наважуся, однак, сказати: університет прославлений тому, що розташований у Оксфорді – місті парадоксів і невідповідностей, які спонукають до неординарного мислення, змушують дивуватися тому, що вже давно увійшло до речей буденних і звичних. Оксфорд береже свої традиції, подекуди доймаючи новоприбулих студентів своїм консерватизмом. Він є одним з осередків європейської наукової еліти, в Англії важко знайти місце, де б настільки гармонійно співіснували сільське і міське.

Гуляючи парками Оксфорда, ми потрапляємо у вікторіанську епоху. Навіть манери багатьох англійців залишилися класично-вікторіанськими. Але згодом звикаєш сприймати їх такими: відстороненими, холодними, інколи зарозумілими індивідуалістами, які вимагають багато вільного простору навколо себе. Хотілося б, звичайно, поїхати сюди, і побачити все на власні очі. Хто вчився у містечку, я надіюсь може багато мені розказати про місто, його студентів  і вечірки та клуби Оксфордського університету. Я з нетерпінням буду чекати на ваші розповіді.

Например -часы без стрелок и с глубоким смыслом. Сейчас они называются “поедатели времени” и расположены в одном из окон города.

А  насколько интересно услышать истории про каждый колледж (их, на минуточку, 31 входят в объединенное название ” Кембриджский университет”)

Например, колледж Gonville and Caius - имеет 3 типа ворот, символизирующих стадии жизни студентов:
При входе – ВОРОТА  СМИРЕНИЯ,  дальше ведут в зал ВОРОТА ДОСТОИНСТВА и ВОРОТА ЧЕСТИ отмечают последнюю ступень студенческой жизни , а  открываются когда студенты получают степень.

Только 1 колледж Corpus Cristi College был основан горожанами ( не любили они студентов за привилегии) , но  надо же было кому-то молиться за окружающих! Так этот колледж в годы гражданской войны свои запасы серебра не отдавал парламенту и королю, а каждому уходящему в отпуск -выдавал серебряную тарелочку. Таким образом, этот колледж до сих пор имеет самую курпную коллекцию драгоценных изделий.

На гербе Clare College черная траурная полоска, украшенная слезинками – в честь Элизабет де Клэр, которая спасла колледж от финансовых трудностей, пожертвовав сумму денег, но герб отражает грустную историю любви леди Элизабет – она потеряла 3-х мужей, прежде чем ей исполнилось 28 лет!!! Можно бесконечно рассказывать – ведь у каждого колледжа своя ” изюминка”.

А знаете , как называют Оксфорд кембриджцы? ” Другое место”. Вечное соперничество, ох уж эти амбиции. Надо ехать, сравнивать.