Сьогодні ми хочемо продемонструвати вам, що таке навчальні проекти у британських школах-пансіонах. Для цього ми обрали приголомшливий приклад – проект, що за підтримки вчителів здійснили учні школи Rishworth School із Північної Англії. Вони самотужки сконструювали метеорологічний зонд і запустили його до навколоземного космічного простору. Аби ви могли відчути непідробний присмак їхньої перемоги, подаємо матеріал у вигляді цитат з інтернет-журналу, в якому фіксувалися основні віхи проекту.
Космічна програма
7 березня 2016 р., після шістьох місяців планування та підготовки за участі персоналу та учнів, ми запустили до стратосфери зонд, оснащений двома міні-комп’ютерами Raspberry Pi, камерами, різноманітними сенсорами та платою BBC micro:bit. Це допомогло нам зрозуміти, що навіть небо не може бути обмеженням для справжніх мрійників.
03.12.15 – Програма стартує!
Можливо, ви не здогадуєтеся, що тут відбувається, але зараз я задовольню вашу цікавість. «Ришворт» вирушає в космос… так, у космос! Ні, ми не відправляємо когось із учителів на Марс, а запускаємо у космос наш власний апарат, щоб зібрати деякі дані та зробити декілька світлин!
10.03.16 – Зліт!
Увесь проект почався у вересні, коли цю ідею запропонував містер Белл (голова катедри інформаційних технологій та комп’ютерних наук). До жовтня в нас уже була повна команда з 20 учнів, усі – готові до дій. На планування та узгодження пішли місяці, аж ось ми нарешті змогли здійснити запуск.
Це був щонайяскравіший та щонайясніший день, на який ми лише могли розраховувати. Сьомого березня, о десятій ранку, команда «Космічної програми» з’юрмилася на футбольному полі, хвилюючись і розраховуючи на вправність інженерної команди, що саме займалася вкрай важливими фінальними налаштуваннями.
Після початкового полегшення та відчуття свята ми зрозуміли, що маємо вирушати по слідах апарата.
Напружена гонитва за зондом із відслідковуванням його GPS-сигналу, і ось ми нарешті прибули… ну, бозна-куди! Ми знали, що знаходимось десь поблизу Пітерборо, але цей фермерський лан здавався цілком покинутим.
Ми відслідкували сигнал зонда, користуючись радіообладнанням, яке протестували на пустищі за декілька тижнів до того.
Близько години пішло на те, щоб продертися крізь усі поля та живі загорожі, перш ніж ми нарешті помітили зонд, що зачепився за чагар. Не можу описати, яке відчуття полегшення та збудження охопило мене, коли я побачила його. Це було так, немовби вся наша тяжка праця окупилася і цей проект, що колись здавався нездійсненним, тепер став важливою частиною наших спогадів.
На зворотному шляху ми нашвидку продивилися деякі фотографії та зібрані дані. Зроблені світлини були неймовірні, навіть незважаючи на те, що фотокамера рухалася зі швидкістю понад 80 м/с при температурах, що досягали –47,9 °C! Впродовж наступного тижня чи близько того містер Белл показуватиме нам дані з бортових комп’ютерів. Ми були сповнені захоплення й співали усю дорогу додому. З нетерпінням чекаємо наступного запуску в травні, а поки що ми «на сьомому небі»!
Голлі, 8 клас
11.03.16 – Триває огляд знімків!
09.03.16 – Аналіз даних
Після виснажливої роботи з аналізу даних з бортових комп’ютерів ось вам частина кінцевої статистики:
- Максимальна висота: 32 588 м. Це втричі вище за Еверест та за висоту, на якій літають комерційні авіалайнери!
- Максимальна вертикальна швидкість: 80,3 м/с (289,1 км/год), її досягнуто на чотирнадцятій секунді спуску, перед тим як було задіяно парашут.
- Максимальна горизонтальна швидкість: 50,84 м/с (183 км/год), її досягнуто приблизно в 19 км над висотною струменевою течією, як і більшість найвищих горизонтальних швидкостей, хоч як дивно. Зараз досліджуємо чому.
- Мінімальна температура, зафіксована зовнішнім сенсором поза модулем: –47,9 °C (на висоті 19 934 м).
- Мінімальна температура всередині модуля: 0,6 °C (тепло від двох бортових комп’ютерів зробило це місце тепленьким та затишним!).
14.03.16 – Відеоогляд дня запуску
Наука й технологія – це дещо набагато більше, ніж мені здавалося. Вони дають так багато, щоб досліджувати та вивчати, й кожна частина приносить новий досвід. Я дізналася, що проблеми завжди мають більше ніж одне рішення і можна вирішити багато чого, якщо експериментувати й комбінувати ідеї.
Голлі, 8 клас
За матеріалами Rishworth School
